Туранівські джерела: Свято Вознесіння та цілюща сила вікової криниці
Розширені новини
Туранівські джерела: Свято Вознесіння та цілюща сила вікової криниці
У величне свято Вознесіння Господнього , на Туранівських джерелах відбувсяурочистий Чин освячення води . Ми щиро молилися за наших братів і сестер , а також за
всіх православних християн , які єднаються з нами в цей благословенний день . Особлива подяка лунає на адресу наших відважних захисників , які стоять на варті миру та спокою ,
даруючи нам неоціненну можливість збиратися разом для спільної молитви та збереження духовних традицій . Їхня самовіддана праця є запорукою нашої свободи та віри .
Ми також висловлюємо глибоку вдячність усім вірянам , які доклали неабияких зусиль ,
прибравши та дбайливо облаштувавши місце біля джерел для проведення сьогоднішньої святкової служби . Ваша праця , сповнена любові та самовідданості , є справжнім виявом глибокої віри та турботи про спільну святиню . Кожен внесений вами камінь , кожна гілочка , прибрана з дороги , перетворює це місце на ще більш благодатне та привабливе для всіх , хто прагне духовного зцілення .
Чудотворна криниця Ямпільської землі
Стародавня Ямпільська земля споконвіку славиться своєю неймовірною красою та
багатством природних джерел і водойм . Тут, у кожному, навіть найменшому селі , є своя криниця , яку люди плекають , поважають і дбайливо доглядають як невід'ємну частину свого життя . Проте серед них особливе місце займає Туранівське святе джерело .
Розташоване воно у затишному сосновому лісі , що розкинувся між мальовничими селами Туранівка та Грем’ячка , неподалік від жвавої автомобільної дороги , що веде на Глухів . Ця криниця , овіяна легендами , відома вже понад три століття і славиться своєю незвичайною ,
воістину цілющою водою , яка приваблює до себе паломників та шукачів зцілення звідусіль .
Тут завжди можна зустріти подорожніх , які прямують до Глухова чи обласного центру, і
неодмінно зупиняються біля джерела , щоб відчути його особливу атмосферу. Одні просто втамовують спрагу, насолоджуючись кришталево чистою водою після довгої дороги . Інші милуються захопливою красою місцевої природи , де шум вікових сосен створює
неповторну гармонію . А треті — приїжджають сюди з глибокою вірою , п'ючи джерельну воду з надією на зцілення від недуг. Кажуть , що ця вода допомагає при шлункових
захворюваннях , зміцнює немічних , повертає сили тим , хто їх втратив , і навіть покращує зір . Недарма Туранівське джерело вважається одним з найцінніших скарбів Ямпільщини .
Легенди про цілющу воду: Свідчення віри та надії
Навколо цього джерела існує чимало народних легенд , що передаються з покоління в покоління , додаючи йому ще більшої загадковості та святості . Одна з найвідоміших
розповідає , що близько 200-300 років тому у заможного поміщика Туранського жила
незряча донька . Батько , прагнучи вилікувати свою дитину, привозив лікарів з усього світу, проте нічого не допомагало . Аж якось йому наснився світлий янгол , який сповістив: " Не
шукай зцілення в чужих краях , адже маєш на своїй землі цілюще джерело . Зведи доньку до нього вранці на Вознесіння , і нехай умиється його святою водою". Поміщик , з вірою в
серці , так і зробив . І сталося справжнє диво — донька прозріла , повернувши собі радість бачити світ.
Інша , не менш вражаюча легенда стверджує , що свята вода криниці зцілила людину, яка не могла ходити , подарувавши їй можливість знову відчути радість руху. А третя оповідає
про те , як джерело утворилося на городі селянина . Він , не розуміючи його святості ,
закопав його — і того ж дня осліп , втративши зір . Зір повернувся до чоловіка лише тоді , коли його сини , усвідомивши помилку, відкопали криницю , відновивши потік святої води . Чи дійсно так було , чи це лише вигадка , сьогодні вже ніхто не скаже напевно . Проте
народні легенди дуже часто мають реальну основу, відображаючи віру та надії людей . У будь-якому випадку, в народі це джерело завжди дуже цінували , ставлячись до нього з особливою пошаною . На Вознесіння Господнє , коли душа прагне очищення , до святого джерела сходилися жителі навколишніх сіл . Люди йшли велелюдним хресним ходом від
стародавнього Храму Архангела Михаїла в селі Грем’ячка до святої води , де служився
водосвятний молебень . Ця благочестива традиція , що єднала покоління , не переривалася навіть у буремні радянські часи , свідчивши про незламність духу народу.
Відродження традицій та облаштування джерела: Нова сторінка історії
На Вознесіння , на сороковий день після Великодня , коли душі людей сповнюються особливою благодаттю , люди щорічно збиралися біля джерела . Навіть коли не було
священика , вони самі проводили обряд , сповнений глибокого духовного значення , і несли додому неосвячену воду, щиро вірячи в її неперевершені цілющі властивості . Пізніше , у
80-х роках , це місце стало не лише духовним центром , а й місцем для народних гулянь: молодь активно проводила спортивні змагання , грали у футбол , перетягували канати . Свято , що розпочиналося по обіді , тривало до пізнього вечора , створюючи неповторну атмосферу радості та єднання .
У 2010 році завдяки ініціативі та фінансовій підтримці підприємців району було зроблено
новий , міцний зруб , що оновив вигляд криниці . Була облаштована зручна купальня ,
запрошуючи всіх бажаючих до очищення та омолодження . Також встановлено величний поклонний хрест, який став символом віри та надії . Мешканці Грем’ячки висловлюють
щиру вдячність меценатам , які допомогли з облаштуванням криниці . Вони виділили
найкращих майстрів , які з любов'ю та майстерністю створили всю цю красу, перетворивши джерело на справжню перлину.
На зрубі , як нагадування про святість цього місця , повісили пам’ятку, слова якої
промовляють до кожного відвідувача: " Шановні парафіяни! Вода в нашій криниці свята .
Цей Дар Божий дістався нам , місцевим жителям , у спадок як джерело зцілення душі і тіла . Сотні років з молитвою і вірою приходили наші пращури до святині . Тому переконливо
просимо вас не оскверняти джерело". Це звернення є не лише проханням , а й нагадуванням про глибоку відповідальність кожного перед цією святинею .
Відновлення храму та продовження хресної ходи: Символ відродження
У Грем’ячці також з великою любов'ю та наполегливістю відновили церкву, звідки , за
багатовіковою традицією , щороку відбувався хресний хід до криниці . Зруйнована церква , що колись стояла на місці сучасного клубу, була дуже величною та просторою . Старожили
розповідають , що в храмі по ліву сторону ставали жінки , а по праву — чоловіки , і було три входи . На службу сюди сходились віряни з усіх навколишніх сіл , єднаючись у молитві та вірі .
Існує повір'я , що недоля переслідувала тих , хто руйнував цей старовинний храм . Їх навіть не хотіли ховати в селі , тож доводилося везти їх до Глухова . Старожили досі вважають , що на Грем’ячку впало стільки буревіїв саме через зруйнування церкви , що стало справжнім гріхом перед Богом . Тож , відновити храм у селі збиралися давно , адже це було питанням не лише архітектури , а й відродження духовності .
І ось , у цьому невеликому селі , завдяки невтомній праці його мешканців та щирій вірі ,
вдалося відродити стародавні духовні традиції . Тепер від новозбудованої церкви до
святого джерела на Вознесіння щороку проводиться великий хресний хід , який збирає сотні людей , сповнених надії та благоговіння . Цей хід є живим свідченням неперервного зв'язку поколінь , віри та відданості своїм кореням .
Тож , прямуючи до Глухова , обов'язково завітайте до Туранівської криниці . Вода там чиста та цілюща , оскільки джерело пробивається крізь декілька шарів різних глин , верхній з яких , що виходить на поверхню , — блакитна глина , відома своїми лікувальними властивостями . Ця поживна волога бадьорить , знімає втому, даруючи нові сили , а головне — лікує тіло та душу людини , наповнюючи їх благодаттю та спокоєм . Нехай це святе місце стане для вас джерелом натхнення та зцілення!
