Богослужіння по всій Горі, високі прийняття, теплі чернечі розмови, проникливі проповідіЦя подія (і паломництво і дипломатичний візит) займе своє місце в церковній історії і України, і Чернечої республіки, і в підручниках новітніх дисциплін, які досліджують те, як тоталітарні системи використовують Церкви, щоб поширити вплив неоімперії.

І всі вони будуть говорити про цей візит, як про безумовний успіх та досягнення і духовного життя Української Церкви і її церковної дипломатії.

Помилялися ті, хто 2018 року казав, що Афон – місце настільки потужного російського впливу, що Чернеча республіка буде дуже довго приймати українську автокефалію.

Минуло сім років.

І ось Предстоятель Української Церкви побував на Святій Горі.

ПЕРШИЙ ДЕНЬ: НА ЗУСТРІЧ ДО МИТРОПОЛИТА ПРИЇХАЛИ ВСІ ВПЛИВОВІ ПЕРСОНИ ЧЕРНЕЧОЇ РЕСПУБЛІКИ

В аеропорту (Салоніках) Блаженнійшого зустрів настоятель Патріаршого і Ставропігійного монастиря митрополит Мілетський Апостол, в порту Дафні (так пролягає шлях на Афон) - губернатор (державний адміністратор) Святої Гори, який представляє тут Уряд Греції, колишній міністр оборони Грецької Республіки Алківіад Стефаніс.

В столиці Святої Гори, де розташовані органи управління Чернечої республіки митрополита вітав і очільник духовного уряду (він змінюється щороку) о. Авраамій та члени Епістасії (органу самоуправління афонської спільноти монастирів). Це були і офіційні і теплі зустрічі. (Детальні фотозвіти на сайті pomisna.info).

Світські медіа написали б, що очільника Української Церкви зустріли і супроводжували перші особи Афону, але наше бачення, що його візит супроводжувала Богородиця. І не лише Пречиста…

УКРАЇНСЬКІ СЛІДИ У МОНАСТИРЯХ АФОНУ

Наступні дні митрополит побував у монастирях Есфігмен та скіту св. пророка Іллі. Перший з них – місце, де духовно зростав майбутній засновник Києво-Печерської Лаври преподобний Антоній.
В скиту св. Іллі навчався духовному досвіду преподобний Паїсій Величковський – великий син українського народу.
Це були дуже теплі зустрічі і щирі молитви афонських ченців та високої української делегації.
В обох чернечих обителях братія молилася за Блаженнійшого Епіфанія і за автокефальну Православну Церкву України. Братія дякували за візит митрополита, просила укріпити ієрархів та духовенство Української Церкви у великому служінні героїчним воїнам та всьому українському народу, який зазнає страждань від війни.
У скиту пророка Іллі служать добрі друзі України, архімандрит Гавриїл та братія монастиря Пантократор від початку підтримали Православну Церкву України, виявляють до неї любов і сприяють її утвердженню. Ігумен Гавриїл був на літургії з нагоди першої річниці інтронізації Митрополита Київського.
В обох монастирях завжди знаходять теплий прийом паломницькі групи з України.
Власне, не лише тут. Вечірню другого дня члени делегації відслужили у монастирі Іверон. Молитви українською мовою були ввечері опубліковані в соцмережах членів делегації і зібрали сотні тисяч переглядів.
Особливим моментом стали відвідини делегації української келії на Святій Горі.
Нагадаємо: два роки тому монахи казали, що на цю келію (вона належить до монастиря Пантократор, все невеличкі обителі Афону адміністративно належать вже існуючим монастирям Святої Гори) стояла черга з інших країн, але вона дісталася Україні, бо за неї (так казали монахи), попросив сам арх. Михаїл (чиє ім'я вона носить).
Ми побачили, як відновлюється зруйнована часом українська келія. Бо українці з усіх куточків України намагаються щось пожертвувати. Митрополит поклав туди донаторську цеглину та висадив кипарис. Раніше українські жінки стежили, як змінюється вид приміщень келії, а тепер будуть дивитися і як зростає кипарис митрополита.
Коли пишеться текст, делегація у завершальній фазі, відвідує черговий монастир. І ми бачимо теплий прийом та молитви братії у кожній з них.

Коментар УП.
Візит Предстоятеля до Афону явив істину про те, як корисно і мріяти і йти до своєї мети. Йти вперто, молитовно, всупереч поганим прогнозам та скепсису. Російський інтернет десятиліттями волав про те, що на Афоні все зайнято росіянами, що там, мовляв, навіть є поля для гольфу для жертводавців росіян, які купили Святу Гору та нав’язали російські наративи.

Те, як агенти Новінського намагалися виловити перед інтронізацією Блаженнійшого Епіфанія одного з афонських монахів працювало на теорію змови та "російського контролю". Але минуло сім років після Томосу. Сім років непомітної широкому загалу молитовної праці українських паломників та священновладдя Української Церкви.

Спраглі до святогорського життя українці під час приїздів на Афон забували спати та їсти. "Там не втомлюєшся молитися весь час", - ми багато разів чули цю фразу і від простих вірян, і від кліру. Ченці це бачили. Українські єпископи та науковці просиджували у афонських бібліотеках по кілька діб, вивчаючи спадщину св. Паїсія. І перед такою щирістю падали всі нафтодолари кривавого патріарха, Україна перемагала працею та молитвою.

Явна любов та підтримка, яку продемонстрували митрополиту – наслідок, плоди молитовної праці. Нашого паломництва та церковних дипломатів. Україна завжди любила Афон. Але точно можна стверджувати, що Афон полюбив автокефальну Українську Церкву.