ПРО ПЛАЩАНИЦЮ ТА ВШАНУВАННЯВеликий і скорботний день в році - страсна п'ятниця. Якщо зайти до будь-якого православного храму після обіду у велику п'ятницю до півночі Великодня, то обов'язково можна побачити стіл, на якому лежить великих розмірів, розшите золотими нитками, прикрашене бісером і цінним камінням полотнище дорогої тканини. Придивившись, можна побачити зображену на ньому Людину, напівоголену, що ніби лежить у гробі. Це полотно має назву плащаниця, а Людина ця - не хто інший, як Ісус Христос.

Традиція виносити на середину храму плащаницю відносно недавня. Приблизно в XIV-му столітті, в другій половині дня у п'ятницю під час винесення Євангелія використовували невелику хустку із зображенням померлого Спасителя. Цією хусткою покривали книгу під час ходи, начебто показуючи, що Господь уже лежить у труні тілом, а душею сходить до пекла. Приблизно в XVI-му столітті хустка перетворилася на велике полотнище, відоме нам зараз як Плащаниця.

У наші дні зображення померлого Спасителя виноситься наприкінці вечірні великої п'ятниці, яка служитьсь о третій годині дня (14.00), у годину смерті Ісуса Христа на хресті.

Іконографія Плащаниці дуже проста. По суті, це мальовнича копія Туринської плащаниці - пелени, в яку було загорнуто тіло Спасителя і на якій чудесним чином лишилося зображення Господа.

У цей день православні християни йдуть до храму, аби віддати поклоніння плащаниці і вшанувати страждання та смерть Господні. Хтось бажає на колінах підходити до плащаниці (у деяких сільських храмах люди так роблять), а інші підходять і поклоняються просто, як щонеділі до ікон на тетраподі. Як поводитися найвірніше? Церква відповідає, що краще всього слідувати традиції конкретного храму чи місцевості. Нічого поганого немає в тому, що до плащаниці люди йдуть на колінах від самих дверей храму. Це наш давній благочестивий звичай, котрий цілком відповідає духу Великої п’ятниці - дня особливого покаяння та суворого посту.

Прикладатися до Божого Гробу (Плащаниці) можемо до самого часу перенесення її на престол перед святковою Великодньою Літургією.

СЛАВА СТРАЖДАННЯМ ТВОЇМ, ГОСПОДИ!