Навіщо і як правильно прикладатися до ікон?
Розмістив Admin на May 06 2026 - 11:40:20



Навіщо і як правильно прикладатися до ікон?
Розширені новини

Навіщо і як правильно прикладатися до ікон?
Історично відомі дві крайнощі у ставленні до ікон: одна – повне заперечення, коли іконоборці взагалі відкидають шанування будь-яких зображень Сина Божого та святих, друга – повне обожнення, коли в іконах бачать ледь не втілення Самого Бога та святих. Обидві ці крайнощі засудив і відкинув Сьомий Вселенський Собор ще у 787 році.

Ми з вами шануємо ікони як святині. Але прославляємо не саму ікону як конкретну матеріальну річ, виготовлену майстрами з дошок і фарби чи з інших матеріалів, а вшановуємо Особу, Яка на ній зображена. Ікона – це образ, художнє зображення Господа нашого Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, ангелів або святих. Видимим чином шануючи ікони та угодників Божих, через них ми віддаємо славу Богові як першообразу і єдиному джерелу святості. Так ми спонукаємо і самих себе через віру, втілену в діла, ставати живими іконами, образами Божими у світі цьому.

Із життя Церкви, з численних особливих подій, описаних у біблійних книгах та в житіях святих, ми знаємо про незліченні приклади звершення чудес угодниками Божими, ми знаємо про чудотворні ікони. Чи це сама ікона зцілює, звершує чудо? Ні, не ікона сама собою творить чудеса, бо це неможливо ані для дошки, ані для фарб, ані для зображень. Але чудеса звершуються Богом за молитвами перед іконою, за заступництвом Пречистої Богородиці та святих.

Прикладання до ікон – це форма шанування, благочестивого привітання та вияву любові до зображених на іконах Господа, Божої Матері, святих чи ангелів. Коли людина відчуває любов до когось, вона, як правило, схильна виявляти це певними зовнішніми діями – так, однією з форм вияву любові щодо Господа, Богородиці, святих є цілування їх святих образів, ікон. Вклоняючись перед образами, з вірою і благоговінням цілуючи їх, ми виявляємо повагу і любов до зображених на іконах.

Ось кілька порад щодо вшанування ікон у храмі:

• До ікон слід підходити не поспішаючи, не розштовхуючи інших, подумки промовляючи молитву. Прийнято двічі перехреститися з поясним поклоном, потім прикластися до ікони на знак пошани й любові до Особи, зображеної на ній. Після цього втретє перехреститися, вклонитися (поцілувати) та відійти.

• До ікони можна прикладатися і чолом, але традиційно здійснюється цілування ікони.

• Цілувати ікону потрібно один раз, навіть якщо на ній зображено кілька святих.

• Цілування ікон слід здійснювати з благоговінням. Не варто цілувати священні образи безпосередньо в обличчя. Прикладатися або цілувати краще в руку чи ногу зображеного на святому образі, в край одягу тощо. Також слід уникати цілування не святих осіб та тварин, які можуть бути присутні в ображені на іконі (наприклад змія, якого вражає зброєю святий Юрій).

• З очевидних гігієнічних міркувань не варто прикладатися до ікон нафарбованими вустами.

• Не варто також демонстративно протирати ікону перед власним цілуванням. Якщо маєте певні застереження, то достатнім виявом шанування святинь (хреста, ікон, святих мощів) може бути поклоніння/поклон перед ними, без цілування.

Прикладання та цілування ікон – не обов’язок, але благочестива і давня традиція. Не є визначальним, в який саме спосіб прикладатися до святого образу, набагато важливіше – мати в серці живу віру в Господа нашого Ісуса Христа, вміти молитися серцем і розумом, любити й шанувати не лише святих, а і своїх ближніх. Нехай Господь, Який є Любов, наповнить і наші серця Своєю любовʼю!