ПЕТРІВКА. ЯК ПРАВИЛЬНО ЇЇ ПРОВЕСТИ?Насамперед під час Петрового посту треба частіше бувати на Богослужіннях. Передусім – це суботні і недільні служби. Упродовж посту необхідно, щоби хоча б один день був присвячений таїнствам Сповіді й Причастя. Для того, щоби хоч декілька разів протягом цього часу прийти у храм, необхідні мінімальні умови. Та позбавляючи себе цих кількох разів, ми позбавляємо себе не лише краси й глибини православних Богослужінь, але й значення посту, того, що робить його дієвим.

Утримання від тваринної їжі не є суто християнською практикою: воно притаманне й іншим релігіям, цими питаннями займається дієтологія. Зрештою, люди можуть тримати піст з економічних причин... У чому ж суть посту християнського? Піст як фізичне позбавлення чи обмеження в їжі нічого не вартий без його другого – духовного складника. Духовний бік посту полягає в тому, щоб ми весь наш постовий подвиг зосередили на Богові, прагнули до Нього.

Ми повинні через полегшення тіла відчути Його присутність у своїй душі. Постом і молитвою ми позбавляємось усього недоброго і нечистого. Але при цьому варто тверезо розрахувати свої духовні сили й фізичні можливості, щоби через неміч не залишити піст, почавши постити надмірно. Кожен, хто хоч раз випробував на собі практику посту, знає, що розумний піст не послаблює нас, а створює легкість, зібраність, тверезість, радість і чистоту.

Урешті-решт, ми повинні жити так, щоб це не суперечило посту. У давнину в православних країнах саме суспільство створювало постову атмосферу, підпорядковуючись відомому ритмові життя, певним правилам: про це нагадував особливий постовий звук церковних дзвонів, були зачинені всі звеселяючі заклади, припинялись великосвітські прийоми. Ми не живемо в православному суспільстві. Світ, який оточує нас, не змінюється під час посту. Тому від нас вимагається особливе зусилля, необхідно ще раз обдумати взаємозв’язок між внутрішнім релігійним життям і його зовнішніми проявами.

Насамперед це стосується сім’ї. Саме вдома, у сім’ї, а не в школі і навіть не в церкві формується основа, стрижень світогляду людини, що особливо важливо для дітей. І перший постовий звичай, який повинен прищеплюватися в сім’ї, – це обмеження перегляду телепрограм. Наше життя переповнене інформацією, увесь світ входить у наш дім з телеекранів. І потрохи елементарний досвід внутрішнього життя, краса реального світу просто зникають, людина втрачає здатність насолоджуватися тишею, здатність до молитовного зосередження, та й до молитви взагалі.

Але тиша, створена відсутністю світського шуму, не повинна бути порожньою. Душа наша живиться молитвою, проте й розум теж потребує живлення. Було б добре заздалегідь намітити для себе список книг, які корисно було б прочитати. Церква чекає, що під час посту збагатиться наш духовний та розумовий внутрішній світ. Читання й духовні роздуми дають людині можливість відчути цей внутрішній світ і його радість.

Щодо тривалого періоду, який доводиться проводити під час посту поза домівкою, то не можна дати конкретного рецепту. Варто лише пам’ятати, що піст – це і час пошуку змісту: професійного життя, стосунків з іншими людьми, змісту життя. І якщо наша віра має для нас якесь значення, вона повинна бути узгоджена з життям у всіх його складнощах.

Підготував Андрій ГНАТЮК

Волин. єпарх. відом. 2007. № 6 (31)
https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/img/img-newspaper/VEV20070631.pdf