Неділя 20-та після П'ятдесятниці
«Після цього Він пішов до міста, яке зветься Наїн. І сталося, що з Ним ішли [численні] Його учні та багато людей. Коли Він наблизився до міської брами, виносили мертвого - єдиного сина у матері, яка була вдовою; було з нею багато людей з міста. Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач Підійшовши, Він доторкнувся до нар; ті, які несли, стали. І Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань! Мертвий підвівся і почав говорити. Тож Ісус віддав його матері. А всіх охопив страх. І вони прославляли бога, кажучи: Великий пророк зʼявився між нами, І Бог відвідав Свій народ!»

Євангеліє від Луки 7:11-16

Найбільший дар, який людина отримує від Бога, це життя. Але особливо гостро його цінність відкривається тоді, коли ми зустрічаємося з його втратою. Саме про це розповідає нам сьогоднішнє недільне Євангеліє.

Місто Наїн проводжає померлого юнака. За ним іде мати, яка вже втратила чоловіка, а тепер прощається зі своїм єдиним сином. Люди оточують її, розділяють її скорботу, але ніхто з них не може повернути їй найдорожче. Жалобна процесія виходить із міста, і назустріч їй іде Христос.

Побачивши матір, Господь змилувався над нею і сказав: «Не плач». Він не проходить повз її горе, не залишається лише свідком її страждання. Христос підходить до одра і Своїм словом повертає юнака до життя, а потім віддає його матері. Там, де для людини вже не залишається надії щось змінити, Господь являє Свою владу над смертю.

Ті, хто виходив із міста в жалобі, повертаються вже іншими. Мати знову має біля себе сина, а люди прославляють Бога, бо стали свідками великого чуда. Христос змінив не лише хід цієї процесії, а й долю людини, яка щойно переживала найтяжчу втрату.

У цій події відкривається нам дія милосердя Божого. Христос бачить біль людини навіть тоді, коли навколо неї вже немає тих, хто міг би щось змінити. Воскресіння юнака з Наїна нагадує нам і про Воскресіння Самого Спасителя, через яке смерть не має останнього слова. Бо Христос прийшов, щоб повернути людині життя і відкрити їй шлях до вічності з Богом.