Україно, мати, ти в козацьких душах волю воскреси…

Відбулась міжобласна церковна науково-практична конференція «Формування християнської моралі на основі духовної та історичної спадщини нашого народу на сучасному етапі духовного відродження української нації».
22 лютого 2017 року в м. Суми, у приміщенні Сумської міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка, відбулась міжобласна церковна науково-практична конференція на тему: «Формування християнської моралі на основі духовної та історичної спадщини нашого народу на сучасному етапі духовного відродження української нації», організована Сумською єпархією УПЦ КП (керуючий — архієпископ Сумський і Охтирський Мефодій). У роботі конференції взяли участь духовенство Сумщини, науковці з кількох регіонів України (м. Суми, м. Київ, м. Харків, смт. Чорнухи Полтавської обл., м. Львів), представники громадських організацій: «Меморіал», «Просвіта», «Козацтво», клуб «Православний мандрівник», «Грузинська діаспора», обласна організація ветеранів, учасники бойових дій в АТО і волонтери, краєзнавці, бібліотекарі і журналісти — усього 45 чол.
Поштовхом для проведення конференції стала можливість для церкви, науковців, громадських діячів, освітян, депутатів висловити своє бачення морально-етичного обличчя нації, надто ж — молодого покоління, показати шляхи покращення духовності суспільства, окреслити болючі проблеми, обговорити можливості співпраці, партнерства та виправити певні перегини у відношенні влади до конфесій.
Основною метою заходу, напрямками роботи були визначені головні — церква, сім’я, держава. І в усіх виступах звучали теми наближення національної культури до загальнолюдських та біблійних цінностей; вивчення, збереження популяризація духовно-культурної спадщини, пов’язаної з християнською мораллю; консолідація духовних сил між усіма конфесіями; захист сім’ї та українських традицій; біблійних сімейних цінностей у державі; капеланство і волонтерство в армії та ін.
Робота конференції розпочалась з молитовного вшанування полеглих в зоні військових дій. У своєму вступному слові Високопреосвященнійший Мефодій зазначив, що століття влади чужинців над українським народом, особливо останній період у складі Російської, а пізніше Радянської імперій, зробили свою чорну справу, аби витравити з пам’яті українців і історію, і мову, і віру. І сучасний стан духовності та історичної науки — це наслідки впливу тоталітарного минулого, марксистсько-ленінської партії, яка знищила мільйони українців, знищила Українську Церкву.
Владика також нагадав присутнім про грубе, зневажливе ставлення московських патріархів до ієрархів та духовенства Української Православної Церкви, які робили все, щоб підпорядкувати Київську митрополію; і домоглися того, що Українська Церква з юрисдикції Константинопольського Патріарха перейшла до складу Московської церкви. Особливо посилились репресії за часів Катерини ІІ, яка своїми наказами висилала українських священиків для богослужінь в Росію, а в Україну присилала російських, які не знали мови, не розуміли української культури.
Тисячі духовних поводирів народу, які проповідували любов до ближнього, мир, злагоду, кинули у концтабори, де вони зазнали жахливих страждань і прийняли мученицьку смерть. Тільки на Сумщині жертвами репресій більше як 200 священнослужителів. Згадав Владика Мефодій і про жертовну долю Української Автокефальної Православної Церкви, про репресованого предстоятеля УАПЦ Митрополита Київського і всієї України Василя Липківського, про 30-х єпископів і більше 3 тис. духовенства. Саму ж церкву у 1930 р. примусили «саморозпуститися», а народ назвав її «розстріляною». А у у 1946-1949 рр. було проведено наймасштабнішу кампанію ліквідації Греко-Католицької Церкви, унаслідок чого церква була змушена діяти в підпіллі протягом чотирьох десятиліть.
— Після розпаду радянської імперії політика Росії відносно України не змінилась, зазначив Архієпископ Мефодій, — адже їй потрібна Україна тільки як колонія. Після розвалу Радянського Союзу Українська Автокефальна Православна Церква знову відродилась, а в 1992 р. постала Українська Православна Церква Київського Патріархату. Церкви проголосили свою структуру патріаршою.
На закінчення свого виступу Владика Мефодій наголосив, що єдиним виходом із сучасної складної духовної ситуації є об’єднання діючих православних церков у єдину Помісну Православну Церкву, як церкву всього народу України. Сьогоднішній релігійний плюралізм тільки ділить та ослаблює і народ, і державу.
Пропозицію про вимогу повернення древніх українських храмів, церковного майна, які досі знаходяться у власності московської церкви, Московського Патріархату, внесено до резолюції і проголосовано одностайно.
Духовним засадам Української церкви часів Козаччини у системі засобів сучасного національного відродження в Україні був приурочений виступ Мозгового І.П., науковця, доктора історичних наук (м. Суми). Без виховання підростаючого покоління, покращення морально-етичного обличчя молоді, без усвідомлення ними цінності духовно-культурної спадщини нації, українських традицій, біблійних, сімейних державних святинь — вибудувати міцну незалежну, незламну Україну практично неможливо. Він провів паралелі у вихованні молоді у козацькі часи і сьогоденні і зупинився на різноманітних формах як фізичного, так і духовного виховання підростаючого покоління (введення вивчення Закону Божого у школах, літні оздоровчі табори – вишкіл тощо).
Ці ж мотиви прозвучали і у доповіді теж науковця, доктора педагогічних наук з Харкова, Світлани Костянтинівни Степанюк. Вона зупинилась на питаннях церковної педагогіки і виховання, представила дві своїх авторські книги, екземпляри яких подарувала і бібліотеці ім. Т. Шевченка, де проходила конференція, і бібліотеці Сумської єпархії. Один комплект відразу ж був переданий Олегу Корнієнку — сумському краєзнавцю, а нині військовому капелану АТО, який за щасливим збігом обставин зміг взяти участь у роботі такого цікавого заходу.
У своєму виступі пан Корнієнко якраз особливо підкреслив важливу роль виховання в умовах військових дій, екстремальних ситуацій та неоціниме значення такої інституції як капелани, і культурно-духовний рівень військових командирів нового покоління.
Велику зацікавленість присутність викликала доповідь молодого науковця, аспіранта з Києва (родом із Сум) В’ячеслава Оліцького про репресованих священиків Сумщини. Усі наведені дані підкріплені роботою в архівах, вивченням документів, серйозним, ґрунтовним підходом до питання.
Продовження теми прозвучало і у виступі громадської активістки, заступника голови «Просвіти» з Конотопу Зої Шалівської. Її дослідження стосуються священиків Конотопщини, долі яких такі ж трагічні, як і у всіх репресованих…
Оксана Семенюк (м. Львів), член товариства ім. Т.Г. Шевченка «Просвіта», привітала учасників конференції, відзначила актуальність тематики та високий рівень підготовлених доповідей, познайомила з роботою львівської громадської організації в сучасних умовах.
Науковець Лідія Шеремет, нині голова клубу «Православний мандрівник», який діє при Сумській єпархії УПЦ КП, розповіла про культурно-просвітницьку роботу клубу, паломництво та волонтерську діяльність членів єпархії, і краєзнавчу спрямованість роботи клубу. Вона ж презентувала книгу «Край Григорія Сковороди» автора Миколи Булди (смт. Чорнухи, Полтавська обл.), який особисто взяв участь у роботі конференції. Книга, як відзначила пані Шеремет, це величезна багаторічна праця цілої плеяди науковців, які збирали і готували до видання багатющий краєзнавчий матеріал про один із районів Полтавської області, батьківщини найвідомішого краянина Григорія Савича Сковороди, який бував на Сумщині і молився за Україну у нашому Воскресенському кафедральному соборі.
Автор розповів про роботу над книгою, дослідження в архівах України і колишнього Союзу, пошук матеріалів про села району, жителів, природу. Період, який приведено у цій своєрідній енциклопедії, гігантський, від прадавніх поселень і знахідок кісток мамонтів, що колись паслись на пишних угіддях долин рік Многа, Сула, Удай і інших, до сьогоднішніх днів! Учасники конференції,науковці, особливо краєзнавці, високо оцінили таке цікаве енциклопедичне видання, а Сумська єпархія відзначила книгу і автора Благословенною грамотою і рекомендувала керівництву Полтавської області допомогти у перевиданні широким тиражем дуже необхідної широким верстам населення книги. Пан Булда подарував екземпляри книг з автографом автора і найкращими побажаннями бібліотеці Сумської єпархії і Сумській міській бібліотеці та всім бажаючим.
Співробітники Сумської міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка (директор — Стадніченко Л.М.) підготували для учасників конференції чудову виставку книг про перебування на Сумщині Григорія Сковороди: «Сумщина і Григорій Сковорода», яка викликала велику зацікавленість і подяку співробітникам бібліотеки.
В обговоренні взяли участь представники духовенства: секретар єпархії Петро Попадинець, митрофорний протоієрей Василь Бринчак (смт. Велика Писарівка), Благочинний Охтирського Благочиння протоієрей Андрій Бринчак та ін.
Представники громадських організацій, зокрема Олександр Реута (м. Суми, староста військового храму Андрія Первозванного, отаман Українського козацтва і батько загиблого атовця, військового, прекрасного сина Андрія Реути) розповів про будівництво цього храму в м. Суми, і особливо підкреслив значення підготовки військових, військової еліти та виховання у дусі патріотизму підростаючого покоління.
Світлана Рев’якіна, голова громадської обласної організації «Меморіал», розповіла про участь членів організації в буремних подіях 2014-2017 рр., як у Києві, так і у Сумах, і закликала до громадської активності і небайдужості до всього, що відбувається, а закінчила пані Світлана виступ дуже хвилюючими словами: «Україно, мати, ти в козацьких душах волю воскреси…»
Робота конференції закінчилась прийняттям резолюції, яка буде надіслана всім учасникам зібрання, та екскурсією для гостей міста, яку провела пані Шеремет, і відвіданням Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького, що викликало щире захоплення і подяку організаторам конференції.

Л. Шеремет