НОВІ КНИГИ
Розмістив Admin на May 16 2009 - 13:50:48

Бібліотека Сумського Єпархіального Управління поповнилась унікальними книгами "Загибель Батурина" С. Павленка та "Свіча пам"яті" - усні перекази про геноцид українців В. Борисенко. Також передані в бібліотеку інші безцінні книги про визвольні змагання ОУН-УПА за волю України - нові дослідження. Ці та інші книги подаровані нам СБУ та особисто нашим земляком Миколою Михайловичем.

Читати більше...


Розширені новини




Бібліотека Сумського Єпархіального Управління поповнилась унікальними книгами





"Загибель Батурина"
С. Павленка





Та книгою
"Свіча пам"яті"
В. Борисенко.
- усні перекази про геноцид українців

Витяг із книги:

ГОЛОДОМОР-ГЕНОЦИД У 1932-1933 РОКАХ ЦІЛЕСПРЯМОВАНА АКЦІЯ БІЛЬШОВИКІВ НА ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ СЕЛЯН


Український народ, який проживає на своїй землі з давніх давен, чужого навчався і свого не цурався, загосподарював різноманітні ландшафти: гори, ліси, степ, лісостеп, віднаходив різноманітні природні джерела для розвитку численних промислів та ремесел.

Як і всі народи на землі, українці зазнали впродовж своєї історії багато лихоліття, воєн, епідемій, та все ж відновлювали сили і розвивали свої традиційну культуру, звичаї, традиції, обряди, архітектуру, мистецтво. Сама структура традиційної матеріальної та духовної культури: землеробські знаряддя, народна архітектура, одяг, їжа, домашнє начиння, сімейна та календарна обрядовість, фольклор, мова, мистецтво мають виразну загальноукраїнську основу з локальним розмаїттям, що формувалася у різних природних умовах та під впливом сусідніх культур порубіжжя. Повнота цієї структури лише засвідчує автохтонність населення на території України, а локальна мозаїка та спільність основних типологічних компонентів культури доводять, що тут відбувався поступовий цивілізаційний розвиток окремого народу, який мав свій образ світу, морально-етичні засади, свій зміст світосприйняття. Фольклорно-етнографічна скарбниця української нації, незважаючи на стихійне та зловмисне нищення, ще й досі невичерпна, хоч і суттєво обкрадена.

Люди давно зрозуміли, що зло до добра не приводить, що воно є протиприродним людській сутності. Тому вони й виробили етичні принципи добропорядності, необхідні для життєдіяльності кожного народу. Мабуть, найяскравіше ці норми поведінки віддзеркалені у відомому «Повчанні» Володимира Мономаха, що сягає ще ХІ-ХII століть. Українці впродовж багатьох століть жили за цим етичним кодексом. Вдумаймося лише у невеличкий фрагмент з «Повчання», яке було основою життєдіяльності, буття українського народу:

«... Перш за все не забувайте убогих, а яко можете,
По силі годуйте їх і подавайте сиротам.
І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину.
Хто б то не був, правий чи винний перед вами,
Не вбивайте і не веліть убивати його;
Якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі.
Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми
Або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця,
На чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте,
А поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою.
Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі,
А скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми.
Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів.
Пам'ятайте, як учив мудрий Василь, зібравши круг себе юнаків:
При старших годиться мовчати, премудрих слухати,
Старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду
І бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати.
Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато.
Очі тримати донизу, а душу вгору.
В домі своєму не ледачкуйте, а за всім приглядайте самі,
Не покладайтесь на тиуна або на отрока,
Щоб не посміялися люди ні над домом вашим, ні над вашим обідом.
На війну вирушивши, не лінуйтесь, не сподівайтесь на воєвод;
Ні їжі, ні питтю не віддавайтесь без міри, ні солодкому сну.
Сторожу самі наряджайте і вночі, з усіх боків поставивши охорону,
Лягайте відпочивати коло своїх воїнів, а вставайте рано.
Зброю не скидайте з себе поспіхом, не оглянувшись добре.
Адже буває, що через лінь людина зненацька гине.
Брехні остерігайтесь, і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло.
Куди б ви не верстали шлях своєю землею,
Не давайте отрокам своїм чинити зло і шкоду ні селам, ні посівам,
Щоб люди не проклинали вас.
А куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного.
Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов:
Простий чи знатний, чи посол;
Якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом,
Бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.
Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні.
Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте.
Жінку свою любіть, та не давайте їй влади над собою.
Якщо забуваєте про це, то частіше заглядайте в мою грамотицю:
І мені буде не соромно, і вам буде добре.
Що вмієте, того не забувайте,
А чого не вмієте, того навчайтесь, - як батько мій, дома сидячи,
Знав п'ять мов, через те й честь йому була в інших країнах.
Лінощі - це мати всьому дурному:
Хто що й знав, те забуде, а чого не вміє, того не навчиться.
Добро своєю рукою сіючи, не лінуйтесь ні на що хороше,
І хай не застане вас сонце в постелі.
Так робив мій батько покійний і всі добрі мужі.
На світанні, побачивши сонце,
З радістю прославте день новий і скажіть:
Господи, додай мені літа до літа,
Щоб я честю й добром виправдав життя своє».
( Повість минулих літ. - К., 1989. - С. 177-178.)


Можна лише дивуватися, як ще тоді була розвинена філософська думка народу про засади людського буття. На цьому підґрунті розвивалася традиційна культура українського народу. На широкій основі матеріального і духовного життя розбудовувалися освіта, література, різні галузі мистецтва, формувалася ментальність українського хлібороба з особли¬вою любов'ю до землі, природи, яка зафіксувалася у прислів'ї: «Полечко Боже дармувати не може», тобто не може бути незагосподареним.

Також передані в бібліотеку інші безцінні книги про визвольні змагання ОУН-УПА за волю України - нові дослідження. Ці та інші книги подаровані нам СБУ та особисто нашим земляком Миколою Михайловичем.