БРЕХЛИВІ ВИГАДКИ ЧИ ПРОВОКАЦІЯ?
Розмістив Admin на April 21 2008 - 20:23:40
(ПРАВДА ПРО ПУБЛІКАЦІЇ ГАЗЕТИ “КОЗАЧЬЕ СЛОВО”)
Зустрічатись з україноненависниками, прислужниками Кремля мені доводилось не раз. Наприкінці 2007 року я прочитав газету “Козачье слово” (№5, 21 грудня 2007р.), яку активісти т.зв. Сумського полку слобідського козацтва розповсюджували по м.Суми. В наш час, на жаль, нерідко можна зустріти україноненависників, які поливають брудом все українське: Церкву, мову, культуру справжніх Героїв України. Прочитавши безіменні публікації на 4-х сторінках цієї газети, відчуваєш, що їх автори є вірними прислужниками Кремля і намагаються перевершити самі себе. Важко визначитись, чого в ній більше: бруду, некомпетентності чи провокаційних намірів.
Невідомі автори і редактори відверто глумляться над релігійним життям Національної Української Церкви. Зазначу, що всі до єдиної публікації присвячені саме релігійному життю області. Варто нагадати деякі з них: “Можно ли раскол считать церковью?”; “О волках в овечьей шкуре, или несколько слов о гонимых и гонителях” и т.д.
Вступати в полеміку з людьми некомпетентними в питаннях церковного права немає ніякого сенсу. Єдине, що спонукає на відповідь запроданцям в уніформі козаків це – бажання нагадати їм істину, “...вони не відають, що чинять” (Лк., 23:34).
Не справа громадських організацій, у тому числі й зросійщеного козацтва, втручатись у життя Церкви. У даному випадку – УПЦ Київського Патріархату і тлумачити на свій розсуд церковні справи. Не маєте ви, “казаки”, ні морального, ні юридичного права паплюжити архієреїв та церковне керівництво, висловлюватись від імені Церкви з канонічних та інших церковних питань, спрямованих проти УПЦ Київського Патріархату. Все це шкодить духовному об’єднанню України.
Нагадую дописувачам “Козачьего слова”, що це не тільки суперечить Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, але і самому духу вчення Христового. Для особливо “обдарованих” у церковному законодавстві змосковлених козаків розтлумачую ст.5 вищезазначеного Закону, де записано: “...Церква в Україні відокремлена від держави... усі релігії є рівними перед Законом... Держава не втручається у здійснювану в межах Закону діяльність релігійних організацій”.
І ще один аргумент дозволю собі: архієрейський собор УПЦ (МП) 21 грудня 2007р. засудив діяльність громадської організації “Союз православних громадян України” (СПГУ) і їй подібних за втручання в справи Церкви і намагання бути виразником настроїв православних віруючих. Тож, не суньте свій ніс, “казаки”, не в свої справи і пам’ятайте неписаний козацький закон, за яким жили справжні козаки-запорожці: “Зрадиш рідний край – проклятим будеш, знай!”
Олександр Сотник,
член Спілки журналістів України