„Любов Божа до нас відкрилася в тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми одержали життя через Нього” (1 Івана, 4:9). „Невимовний, нетлінний, незбагнений, неосяжний Бог благозволив стати людиною” (Івана Злат.) „Слово стало тілом і перебувало з нами, і ми бачили славу Його” (Івана 1:14) — звіщає ап. Іван Богослов і в соборному посланні пише християнам: „Про слово життя ми свідчимо і звіщаємо вам це вічне життя, яке було в Отця і явилося нам” (1 Івана, 1:1 -2). „Вічно сущний приймає на Себе тілесне народження, повертаючи нас від смерті до життя” (св. Григорій Нісський),

Українська сторінка в житії преподобного Серафима Саровського

Написав Борис САМБОР   

Свята Православна Церква в 2003 році святкувала 170 років з дня преставлення і 100 років з часу канонізації преподобного Серафима Саровського, в миру Прохора Сидоровича Машніна, великого угодника Божого і чудотворця.
   Народився він у повітовому місті Курську на той час Білгородської провінції в ніч з 19 на 20 липня 1759 року і у святому хрещенні був названий на честь святого апостола від 70 Прохора, день пам’яті якого відзначається 28 липня за н.с. Курськ розташований на річці Тускарі при її впадінні в Сейм. Енциклопедія Українознавства подає, що Курськ уперше згаданий у Літопису 1095 року і був пограничним містом Чернігівського князівства, а Українська Радянська Енциклопедія називає його фортецею Київської Русі.