Коли
люди почали примножуватися на землі і народилися у них дочки, 2. тоді
сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх
собі за дружин, яку хто обрав. 3. І сказав Господь [Бог]:
не вічно Духу Моєму бути зневаженим людьми [цими],
тому що вони плоть; нехай будуть дні їх сто двадцять років. 4. У той
час
були на землі велетні, особливо ж з тих часів, коли сини Божі стали
входити до дочок людських, і вони стали народжувати їм: це сильні,
спрадавна славні люди.
5. І побачив
Господь [Бог],
що велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця
їх були злом повсякденно; 6. і розкаявся
Господь, що створив людину на землі, і засмутився у серці Своєму. 7. І
сказав Господь: знищу з лиця землі людей, яких Я створив, від людини до
худоби, і плазунів і птахів небесних
знищу, бо Я розкаявся, що створив їх.
8.
Ной же придбав благодать перед очима Господа [Бога].
9. Ось
житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной
ходив перед Богом. 10. Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета. 11.
Але
земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями.
12. І споглянув [Господь]
Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила
шлях свій на землі. 13.
І сказав [Господь]
Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля
наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі. 14.
Зроби
собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його
смолою усередині і ззовні. 15. І зроби його так: довжина ковчега триста
ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять
ліктів. 16. І зроби отвір у ковчезі, і в
лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у
ньому нижнє, друге і третє [житло].
17. І
ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є
дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя. 18. Але
з
тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина
твоя, і дружини синів твоїх з тобою. 19. Введи
також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх
плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої
плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і
жіночої нехай вони будуть. 20. З
[усіх] птахів
за родом їх, і з [усієї]
худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по
парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з
тобою, чоловічої статі і жіночої]. 21.
Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде
вона для тебе і для них споживою. 22. І
зробив Ной усе: як повелів йому [Господь]
Бог, так він і зробив.
