І
благословив Бог Ноя і синів його і сказав їм: плодіться і
розмножуйтеся, і наповнюйте землю, [і володійте нею];
2. нехай бояться вас і нехай тремтять перед вами усі звірі земні, [і
вся худоба земна,]
і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, й усі риби морські: у
ваші руки віддані вони; З. все, що рухається, що живе, буде вам у їжу;
як зелень трав’яну даю вам усе; 4. тільки плоті з душею її, з
кров’ю її,
не їжте; 5. Я стягну і вашу кров, у якій життя
ваше, стягну її
від усякого звіра, стягну також душу людини від руки людини, від руки
брата її; 6. хто проллє кров людську, того кров проллється рукою
людини:
бо людина створена за образом Божим; 7. ви ж плодіться і розмножуйтесь,
і
розповсюджуйтеся по землі, і примножуйтеся на ній.
8. І
сказав Бог Ною і синам його з ним: 9. ось, Я укладу завіт Мій з вами і
з
нащадками вашими після вас, 10. і з усякою душею живою, що з вами, із
птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що
вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними; 11. укладу завіт Мій з
вами,
що не буде більше знищена всяка плоть водами потопу, і не буде вже
потопу на спустошення землі. 12. І сказав [Господь]
Бог: ось знамення завіту, який Я укладаю між Мною і між вами і між
усякою душею живою, що з вами, в роди назавжди: 13. Я покладаю веселку
Мою у хмарі, щоб вона була знаменням [вічного]
завіту між Мною і між землею. 14. І буде, коли Я наведу хмару на землю,
то з’явиться веселка [Моя]
у хмарі; 15. і Я згадаю завіт Мій, що між Мною і між вами і між усякою
душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення
всякої плоті. 16. І буде веселка [Моя]
у хмарі, і Я побачу її, і згадаю завіт вічний між Богом [і
між землею]
і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі. 17. І сказав Бог
Ною: ось знамення завіту, який Я уклав між Мною и між усякою плоттю, що
на землі.
18. Сини
Ноєві, що вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам же був батьком
Ханаана. 19. Ці троє були синами Ноєвими, і від них заселилась уся
земля.
20. Ной почав
обробляти землю і насадив виноградник; 21. і випив він вина, і
сп’янів, і лежав
оголеним у наметі своєму. 22. І побачив Хам, батько Ханаана, наготу
батька свого, і, вийшовши, розповів двом братам своїм. 23. Сим же і
Яфет
взяли одяг і, поклавши його на плечі свої, пішли задом і покрили наготу
батька свого; обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили
наготи батька свого. 24. Ной витверезів від вина свого і довідався, що
вчинив над ним менший син його, 25. і сказав: проклятий Ханаан; раб
рабів
буде він у братів своїх. 26. Потім сказав: благословенний Господь Бог
Симів; Ханаан же буде рабом йому; 27. нехай поширить Бог Яфета, нехай
оселиться він у наметах Симових; Ханаан же буде рабом йому.
28. І жив Ной
після потопу триста п’ятдесят років. 29. Усіх же днів Ноєвих
було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер.
