Неділя п'ята Великого Посту. Преподобної Марії Єгипетської

У 5-ту неділю неділю Великого посту, в день пам’яті преподобної Марії Єгипетської, Церква являє нам ще один приклад покаяння. Цим прикладом наче дає останню можливість тим, хто ще не почав поститись, бо наступна неділя вже буде мати характер урочистий. Вхід Господній у Єрусалим є великим двунадесятим святом, а наступна Страсна седмиця не буде вже мати покаяльного характеру, вся вона буде присвячена духовному переживанню останніх днів життя Спасителя на землі.

Звершуючи пам’ять преподобної Марії Єгипетської, Церква у її житії дає нам приклад, як ми повинні каятись у своїх гріхах. Житіє святої Марії Єгипетської є живим свідченням того, що люблячий Бог готовий простити кожній людині навіть найтяжчий і найбільший гріх, якщо вона принесе щире і сердечне покаяння.

Свята Марія Єгипетська жила у VI столітті в Олександрії. Вона була відомою у всьому місті тим, що була блудницею. 17 років свого молодого життя вона присвятила блуду і розпусті. Це відбувалося до тих пір, поки Господь не врозумив її наступним чином. Коли вона, одного разу, з паломниками хотіла увійти до єрусалимського Храму Господнього, то невидимою силою вона була зупинена, наче невидима рука Божа недопустила її переступити поріг Церкви. І ось, після чотирьох невдалих спроб пройти з притвору до храму, де знаходився Хрест Господній, вона із внутрішнім соромом відступила і встала в кутку притвору. Ось тут і торкнулась її серця Божественна благодать, вона вперше покаялась і заплакала, усвідомлюючи духовне падіння у своєму житті. І ось, піднявши очі, вона побачила перед собою ікону Божої Матері, і стала молитися перед нею, говорячи, що справедливо буде, якщо Божа Мати відкине її молитву, але народжений Нею Христос для того і прийшов у світ, щоб покликати грішників до покаяння. Тоді, під час цієї молитви, вона промовила слова, яким була вірна потім все своє життя: «Повели, щоб мені не був заборонений вхід до Церкви, і будь моєю заступницею перед Сином Твоїм, що я більше не оскверню свого тіла нечистотою блуда, але подивившись на Хресне Древо, відречусь від світу і його спокус і піду туди, куди Ти мені покажеш». І, переконавшись у милосерді Божої Матері, вона знову пройшла через двері, які раніше не могла пройти і ввійшла до храму. Там, вклонившись до землі, вона зі страхом і трепетом приложилася до Хреста Христового і зрозуміла, що Бог не відкине того, хто кається у своїх гріхах.

Решту свого життя Марія провела в подвигах, які набагато перевищують людські можливості: причастившись Тіла і Крові Господніх, вона перейшла за Йордан та майже півстоліття провела у випаленій сонцем безлюдній юдейській пустелі, постом, молитвою та сльозами спокутуючи попереднє безбожне життя.

Нехай не залише Господь і нас, нехай укріпить і підтримає нас у подвизі покаяння і за молитвами святої преподобної Марії Єгипетської сподобить Своїх Небесних благ.