Духовенство УПЦ (МП) у м. Ромни відмовилося спільно помолитися за мир в Україні з духовенством ПЦУ

У п’ятницю 18 листопада священники ПЦУ - Ігор Мурий, Василь Бринчак, Вадим Поліщук з кількома нашими парафіянами і воїнами відвідали кафедральний Свято-Духівський собор м. Ромни, який приналежний до УПЦ (МП).
Про візит та подальші події написав священник Ігор Мурий на своїй сторінці у Фейсбуці:
Наш візит для духовенства собору був неочікуваним, тому вони були трохи розгублені чи налякані, думали, що ми прийшли захоплювати собор. Ми повідомили, що ми прийшли помолитися і запросили їх також приєднатися до спільної молитви за мир в Україні, за наших воїнів та за перемогу над агресором. Вони категорично відмовилися, бо мовляв їм канони забороняють, а ще їх за те, якщо будуть разом молитися зі священниками ПЦУ то їхнє керівництво може дати їм заборону в служінні і зняти сан за такий «смертний гріх». Дивно, коли їх митрополит Іосиф, очільник Роменської єпархії УПЦ МП, проти якого СБУ відкрило кримінальну справу за державну зраду і колабораціонізм, який втік в росію з російським паспортом і там молився на богослужінні за ката-путіна, успішну мобілізацію та за «побєду над Украиной», то вище керівництво в особі митрополита Онуфрія, просто промовчало, навіть не звільнило з посади, а лиш призначило на його місце тимчасово виконуючого обов’язки.
Так, що у цей день ми самі помолилися у соборі. Трохи поспілкувалися з батюшками МП, які всіляко заперечують приналежність до РПЦ. Про перехід чи об’єднання з ПЦУ і мови немає, не на часі, це має вирішувати керівництво і тд. Проводити богослужіння потрібно церковнослов’янською мовою ( по факту архаїзованою російською мовою), бо українська мова не придатна до богослужінь. Фактично отці повторили, всі наративи, які поширює УПЦ МП.
Сьогодні ми мали надію, що проведемо спільний молебень за Україну, за воїнів та за духовне єднання в Вознесенському храмі нашого міста, який також належить до УПЦ МП. Мені сказали, що там священники патріотичні, навіть деколи вишиванки надівають, та самі родом із Львівщини. Наша ініціативна група, навіть попередньо оголошення в фейсбуці дала та запросила людей прийти на спільну молитву, але знов на нас чекало розчарування, навіть більше ніж після відвідин собору.
Ще вчора, священники Вознесенської церкви, написали заяву в поліцію, про те, що якісь там невідомі священники хочуть здійснити провокацію, насмілились без їхнього дозволу прийти помолитись у храм, та ще й запросили людей. Неподобство якесь.
Сьогодні зранку я отримав інформацію, що дійсно можлива провокація з тієї сторони і винними можуть зробити нас тому, щоб не допустити всякого роду провокацій ми відмовились від цього заходу. Тим більше людей, які хотіли прийти на молитву зустрічали явно не хлібом-сіллю. Храм охороняло близько 10 поліцейських, кажуть також бачили в другій лінії «оборони» кремезних чоловіків спортивної статури і звичайно на першу лінію поставили стареньких бабусь і тіток.
Так, що оборона була серйозна, як-то кажуть і смішно і сумно водночас.
Вже минуло 9 місяців, як український народ веде визвольну війну з російським агресором. Наші воїни мужньо боронять рідну землю від ворога, на жаль інколи ціною власного життя. Лише Роменщина втратила майже 40 воїнів. А скільки мирного населення загинуло, скільки людей залишило рідні домівки, через те, що вони були знищені через ворожі обстріли.
Та ми обов’язково переможемо, бо за нами правда, ми захищаємо свою землю і з нами Бог.
І хочеться, щоб була перемога на духовному фронті, щоб була в Україні єдина, Помісна Православна Церква. Бо на жаль досі наші святині, як то Почаївська ти Києво-Печерська лаври у користуванні УПЦ МП і там ніби глузуючи з нас досі співають про матушку-росію, яка «пробуждается». В нашому древньому місті Ромни всі храми в центрі міста, також у користуванні МП, священники не спішать переходити до ПЦУ чи об’єднуватись. Вичікують, деякі кажуть, а хто зна як воно, ще повернеться, хто зна хто переможе, тому треба тихенько сидіти в очереті та чекати. Багатьом людям на жаль досі все одно, у який храм ходити, якою мовою говорити. Байдужість також ворог наш. Бо всякі вовки в овечих шкурах, чи то духівники, чи політики, державні керівники себе привільно почувають серед таких.
Так, що єднаймося, не будьмо байдужі. Хай Господь нас благословить усіх і приведе до єдності і братолюбства. І ми переможемо ворогів зовнішніх і внутрішніх.