4 грудня - Святої Великомучениці ВарвариПеребуваючи з Христом, ми не завжди будемо мати легкість у звичайному житті, проте тільки з Богом можемо відчути справжню радість. І сьогодні Свята Церква вшановує памʼять святої великомучениці Варвари — Діви, яка, перетерпівши тяжкі муки на землі та зберігши щире бажання служити Богові, у житті небесному отримала вінець нетлінної радості.

Народилася свята у багатій родині язичника Діоскура. Після смерті матері батько, боячись «поганого впливу світу», зачинив доньку у вежі, віддаливши її від людей. Та коли Варвара подорослішала, а батько на тривалий час відлучився, вона познайомилася у місті з християнськими дівами, від яких уперше почула про Христа. Згодом вона прийняла святе хрещення. Коли батько дізнався про це, то сам видав її місцевому правителю, вимагаючи покарання. Але великомучениця не зреклася своєї віри і разом із Христом мужньо перетерпіла всі страждання. Пізніше її власний батько обезголовив свою дочку.

Для кожного українця добре відома історія життя великомучениці Варвари, адже частина її чесних мощей з XII століття перебуває у стольному граді Києві. Її святі мощі тісно пов’язані з нашою Золотоверхою обителлю, бо довгий час саме тут вони зберігалися.

Великомучениця Варвара є для нас ясним прикладом того, що навіть найближчі люди не можуть стати між нами і Христом, якщо серце по-справжньому тримається за Нього. Її життя нагадує нам, що вірність Богові інколи вимагає відваги, внутрішньої рішучості та готовності йти за Христом попри нерозуміння чи супротив світу. Але той, хто залишається з Богом, ніколи не буває сам — бо Господь дає силу, мир і ту радість, яку не може забрати ніхто.