Вона тихо торкається людських сердець навіть тоді, коли цього не видно очима. Іноді серед тривоги раптом приходить незрозумілий мир, серед відчаю з’являється надія, а у втомленій душі народжується світло, яке неможливо пояснити словами.
Люди часто навіть не здогадуються, скільки разів були підтримані чиєюсь щирою молитвою. Материнською, бабусиною, молитвою близької людини чи навіть того, хто вже відійшов до Господа, але продовжує любити душею.
Молитва є невидимим мостом між серцями. Вона здатна зігрівати на відстані, підтримувати у найтемніші моменти і випрошувати у Бога милість тоді, коли людина вже майже втратила сили.
Саме тому так важливо не забувати молитися за рідних, за живих і померлих, за тих, хто страждає, хто загубився у житті, хто втомився боротися. Бо жодна щира молитва не буває даремною.
І, можливо, одного дня саме чиясь тиха молитва стане для когось тим світлом, яке допоможе не впасти у темряву.