Троїцька поминальна суботаУ Троїцьку поминальну суботу, у переддень святкування Пʼятидесятниці, дня народження Христової Церкви, ми особливо згадуємо про те, що Церква існує не лише на землі, адже у Христі всі живі.

Переступаючи поріг храму, ми згадуємо у своїх молитвах тих, хто був дорогим нашому серцю, але вже відійшов у небесні оселі до Творця. Тих, з ким ми більше не можемо поговорити, порадитися, обійняти або просто побути поруч.

Але сьогодні ми можемо зробити для них найбільше, що здатна зробити людина, молитися. Адже коли ми звертаємося до Бога не зі своєю потребою, а за когось іншого, це стає одним із найбільших проявів смирення та любові.

Молитва за померлих є свідченням того, що у Бога всі живі, що кожен залишається учасником Тіла Христового. І це той прояв любові, який ми можемо безкорисливо дарувати іншим, особливо тим, кого любимо та пам’ятаємо.

Тож сьогодні, підносячи молитви за померлих, нехай кожен із нас перебуває в любові, як у Своєму вічному бутті перебуває Триєдиний Бог.