«Як плід прекрасний Твого спасительного сяйва, земля Українська приносить Тобі, Господи, всіх святих, що в ній просіяли…»На духовному небі нашої Батьківщини, немов зорі на небі, сяють сонми подвижників віри і благочестя. Всі вони були світильниками палаючими і світять променями духовними, направляючи їх на благо і процвітання святої віри Православної.

Святий рівноапостольний князь Володимир, осяяний благодаттю Божою, передбачав, що, тільки прийнявши православну християнську віру, можна духовно відродити, підняти і об’єднати наш народ, який блукав у темряві язичницького багатобожжя.

Браття і сестри, Господь нічого не вимагає від нас неможливого, і якщо Він закликає нас до святості, то знає, що ми можемо бути такими, і при нашому бажанні завжди готовий нам допомогти. Шукайте істини, правди і добра і знайдете стукайте, і відчинять вам двері Божого Царства. Бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють (Мт.7:7-8).

Адже і святі були такі ж люди, як і ми, і не відразу досягали досконалості. Вся справа в тому, що всі вони, палаючи полум’яною любов’ю до Бога, ревнували про виконання свого християнського обов’язку і поступово, крок за кроком, піднімалися по сходинках християнських чеснот. Таким чином, процвітати в подвигах святості може і повинен кожен з нас в міру своїх обдарувань можливостей, здібностей, відповідно до свого земного становища.

То ж дорогі браття і сестри докладаймо усіх зусиль до того, щоб з Божою допомогою подолати все гріховне, що відділяє нас від Творця і Його всеосвячуючої благодаті. Стараймося, з властивою всім святим християнською любов’ю до Бога і ближніх, до кінця чесно і сумлінно виконувати те, до чого кожен з нас покликаний волею Божою, а Божественна благодать Святого Духа, за молитвами всіх святих землі української нехай допомагає нам проходити шлях земного життя в святості, благочесті та чистоті.