ГОЛОВНА · ЄПАРХІЯ · НАШІ БЛАГОЧИННЯ · СТАТТІ · ФОТО ГАЛЕРЕЯ · МОЛОДІЖНЕ БРАТСТВО · ДОПОМОГТИ НАМ · ДОПОМОГА НА БУДІВНИЦТВО · КАЛЕНДАР · ПОШУК · КОНТАКТ · БІБЛІОТЕКАFriday, July 17, 2026
Навігація
ГОЛОВНА
ЄПАРХІЯ
НАШІ БЛАГОЧИННЯ
Вітаємо з Днем народження
СТАТТІ
ФОТО ГАЛЕРЕЯ
МОЛОДІЖНЕ БРАТСТВО
ДОПОМОГТИ НАМ
ДОПОМОГА НА БУДІВНИЦТВО
КАЛЕНДАР
ПОШУК
КОНТАКТ
Архів файлів
FAQ
Зворотній зв'язок
Пожертва на Свято-Воскресенський кафедральний собор
БІБЛІОТЕКА
Всі статті
Проповіді
Мистецтво
Статистика
Богослів'я
Суми і Сумщина
Історія Церкви
Релігія - Політика
Християнські свята
Магія, астрологія, окультизм
Піст у житті християнина
Останні статті
Благовірний великий ...
«Колір чистоти і цно...
28 вересня - пам'ять...
Воздвиження Чесного ...
Життя і страждання С...
Наші друзі off
123 РОКИ БІЛЯ СВЯТОГО ПРЕСТОЛУ (Про архієрейське облачення Патріарха Філарета)

123 РОКИ БІЛЯ СВЯТОГО ПРЕСТОЛУ
(Про архієрейське облачення Патріарха Філарета)
У День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира та в день 1038-ї річниці Хрещення Руси-України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершував Божественну літургію в особливому архієрейському облаченні, митрі та комплекті панагій та хресті (трійнику), успадкованих від Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

Саме в цьому облаченні Митрополит Київський і Галицький Філарет звершував богослужіння з нагоди 1000-ліття Хрещення Руси у 1988 році. У ньому ж відбулася його Патріарша інтронізація у Свято-Володимирському кафедральному соборі в 1995 році. У цьому облаченні звершувалися й багато інших визначних богослужінь новітньої історії нашої Церкви.

Цілком можливо, що це одне з найстаріших архієрейських облачень, яке й досі використовується за богослужінням. Воно було виготовлене ще у 1902 році. За 123 роки давно могло б стати музейним експонатом, але й сьогодні його місце – біля Святого Престолу.

На омофорі зберігся дарчий напис, з якого відомо, що у 1902 році це облачення було подароване святим праведним Іоаном Кронштадтським одному з архієреїв.

Протоієрей Іоан Кронштадтський був відомий не лише своєю пастирською діяльністю та широкою благодійністю, а й особливою турботою про красу богослужіння. Маючи значні матеріальні можливості, він часто замовляв коштовні тканини, парчу й високохудожні церковні ризи та облачення, які дарував архієреям і храмам як пожертву на славу Божу. Кому саме – сьогодні вже невідомо.

Якщо звернутися до історії, то цілком можливо, що це дорогоцінне облачення із золотої парчі могло належати священномученику митрополиту Київському і Галицькому Володимиру (Богоявленському), який очолював Київську кафедру у 1915-1918 роках і був розстріляний більшовиками 7 лютого 1918 року біля стін Києво-Печерської лаври. Після його мученицької кончини облачення, ймовірно, залишилося в ризниці Київської Митрополії та згодом могло перейти до наступних Київських архіпастирів. Не виключено, що саме таким чином воно потрапило до митрополита Київського і Галицького Іоана (Соколова), який очолював Київську кафедру у 1944-1964 роках.

Водночас існує й інша можлива версія: після революційних подій святиня могла опинитися у майбутнього патріарха московського Алексія I, який у 1933-1945 роках був митрополитом Ленінградським і Новгородським. Відомо, що монах Філарет ніс послух при патріархові Алексії I, був доглядачем патріарших покоїв у Троїце-Сергієвій лаврі та саме ним був рукоположений у сан ієродиякона. Можливо після смерті патріарха Алексія I святиня перейшла до владики Філарета.

Це облачення стало свідком непростої історії Української Церкви. Воно пройшло через час, коли Київська Митрополія перебувала в юрисдикції московського патріархату, коли прагнення українців відновити автокефалію своєї Церкви неодноразово придушувалися. Але зрештою ця святиня стала частиною спадщини вже незалежної Української Церкви. Сьогодні вона й надалі служить біля Святого Престолу, поєднуючи різні епохи в історії Київської Церкви.

Також Митрополит Епіфаній звершував богослужіння у митрі, успадкованій від Патріарха Філарета. За переказами, її було подаровано одним зі Східних Патріархів. З огляду на те, що у 1961-1962 роках владика Філарет ніс служіння при Александрійському Патріархаті, не виключено, що цей дар походить саме звідти. Отже, і ця митра має більш ніж півстолітню історію. Вона була дбайливо відреставрована, після чого знову стала окрасою архієрейського богослужіння.

На зворотному боці панагій та хреста (трійника) також зберігся дарчий напис. З нього відомо, що вони належали митрополиту Київському і Галицькому Іоану (Соколову), а дата на написі – 1955 рік. Усі ці святині були успадковані Святійшим Патріархом Філаретом, а згодом – Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм. Вони й сьогодні залишаються живими свідками багатьох визначних подій у новітній історії Української Церкви.

Після того як я опублікував відео зі вчорашнього всенічного бдіння, під ним з’явився коментар: «Владика Епіфаній – у облаченні й митрі покійного Патріарха Філарета… Ніби повернувся у 1988 рік…»

Ці слова написала людина, яка жила ще за радянських часів, стала свідком відродження незалежної України й дочекалася часу, коли Українська Церква здобула свою автокефалію. Думаю, саме цей короткий коментар найкраще передає те, про що хотілося розповісти.

Коментарі
Немає коментарів.
Додати коментар
Будь ласка, залогиньтесь, що б додати коментар.
Рейтинги
Рейтинг доступний тільки для користувачів.

Будь ласка, залогінтесь або реєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
ДЕКЛАРАЦІЯ
ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ
Время портала
Гість
Ім'я

Пароль

Запам'ятати мене



Реєстрація
Забули пароль?
Голосування
Звідки Ви дізналися про наш сайт?

Від знайомих

З іншого сайту

З пошукової системи

Для участі в опитуваннях ви повинні залогінитися.
Міні-чат
Вам необхідно залогінитися.

Немає присланих повідомлень.
Copyright © 2007
Веб-портал Сумської єпархії Православної Церкви України
Редакція Прес-центру залишає за собою право не погоджуватися зі смістом статтей, які присилають читачі. Викладені тут погляди не обов'язково повинні поділяти всі члени редакції прес-центру.
Матеріали Веб-порталу Сумської єпархії УПЦ КП можуть бути використані повністю чи частково лише за умови посилання на джерело.