Неділя 16-та після П'ятдесятниці, після ВоздвиженняЖиття з Христом це завжди рух. Адже своїм хресним розп’яттям Господь не просто викупив кожного з нас від гріха. Прийшовши у світ, Христос Своєю любов’ю наблизився до кожної людини. Він Сам зробив перший крок назустріч нам. І в сьогоднішньому недільному Євангелії ми чуємо заклик до кожного з нас: якщо хочемо бути з Христом, маємо зректися самих себе, взяти свій хрест і йти за Ним.

Бог створив людину вільною і дарував їй свободу волі. Тому кожен із нас сам обирає, чи буде він з Богом, чи піде своїм шляхом. Адже кожен може прожити життя без Бога. Ми щодня робимо вибір, часто навіть не задумуючись над ним. Чи думаємо ми лише про себе, свої бажання і свої проблеми, чи можемо побачити поруч іншу людину? Чи готові ми зробити крок назустріч тому, хто потребує нашої уваги, підтримки або просто доброго слова?

Саме тому Христос і говорить нам про зречення себе. Це не означає перестати бути собою. Це означає перестати жити лише для себе. Бо коли людина постійно ставить у центр власне «я», їй стає важко побачити когось іншого. А життя з Христом поступово вчить нас виходити за межі власного егоїзму і відкривати своє серце для Бога та людини.

Адже любов, яку Христос показав нам, не була лише словами. Він Сам прийшов до людини, наблизився до неї і віддав Себе на хресті. Тому і наша любов до Бога не може залишатися лише словами. Вона проявляється у тому, як ми ставимося до тих, хто знаходиться поруч із нами. У нашому прощенні, у милосерді, у здатності підтримати іншого і часом поставити його потреби вище за власні.

Адже наші земні багатства та матеріальні блага ніколи не замінять того, що ми отримуємо від безкорисливої любові. Можна мати багато речей і залишатися порожнім усередині. А можна не мати великого багатства, але відчувати справжню повноту життя, коли в ньому є любов. Бо саме любов вчить нас бачити не тільки себе, а й того, хто поруч.

І тому слова Христа про те, щоб взяти свій хрест і йти за Ним, стосуються не лише якихось великих рішень у нашому житті. Вони стосуються кожного дня. Кожного разу, коли ми обираємо пробачити замість образи, допомогти замість байдужості, віддати замість того, щоб лише отримати.

Життя з Христом це рух. Рух від себе до Бога і від Бога до людини. Христос уже зробив крок назустріч кожному з нас. І тепер від нас залежить, чи зробимо ми свій крок назустріч Йому. Бо коли людина перестає жити лише для себе і починає любити, тоді вона по-справжньому починає йти за Христом.