Сіятель Христової віри

Днями родина відомого протоієрея Якова Шкурата в пам'ять про нього передала до Сумської єпархії ікону Святителя Миколая та деякі його особисті речі. Священик Яків Шкурат понад 40 років життя йшов пастирською нивою. Якою важкою й тернистою вона б не була, йшов впевнено, незважав на труднощі, сіяв в душах українців віру Христову, любов до ближнього та рідної землі. Отець Яків був послідовним і ревним прихильником автокефалії, вірив, що з часом в Україні постане Єдина Помісна Українська Церква.
В любові до Церкви та України виховав п`ятеро дітей, які пам`ятаючи батька, несуть по життю християнські цінності, передаючи їх іншим. Його зусилля не були марними. Тисячі віруючих укріплювалися у вірі після проповідей о.Якова. Його й сьогодні пам'ятають ті, які через його слово й молитву змінили своє життя на краще, тисячі тих, у котрих в душах він пробудив віру в Госода нашого Ісуса Христа.
У Свято-Воскресенському кафедральному соборі м. Суми ім'я протоієрея Якова Шкурата занесено до Книги вічного поминання.
Вічная йому пам'ять!

Жертв війни вшанували молитвами у всіх храмах

22 червня 2011 року в храмах Сумської єпархії УПЦ Київського Патріархату до 70-х роковин початку Другої світової війни пройшли поминальні служби за тих, хто здобуваючи перемогу поклав життя за волю і незалежність нашої держави, а також за всіх невинно убієнних у роки воєнного лихоліття.
Зокрема, Преосвященний Мефодій, єпископ Сумський і Охтирський у співслужінні соборного духовенства відслужив панахиду у кафедральному Свято-Воскресенському соборі м.Суми.
У своїй проповіді єпископ Мефодій наголосив: «Перемога над загарбниками була досягнута зусиллями, а головне вірою в Бога людей різних національностей. Переможне завершення війни залежало не від якогось одного народу, а від спільної героїчної праці всіх народів. Величезні втрати у боротьбі з нацизмом зазнали росіяни, білоруси, поляки, чехи, євреї та представники інших національностей, та навряд чи здолати ворога вдалось би без неоціненного внеску, який поклав на вівтар перемоги український народ.
Спільно молимося, аби Господь більше ніколи не допустив такої трагедії. Вічна пам'ять та вічний спокій всім спочилим».
На панахиді були ветерани, учасники бойових дій, громадські діячі.

Петрів піст

Сьогодні, 20 червня, почався Петрів піст. Він триватиме до 12 липня. Цей піст встановлено на честь Першоверховних Апостолів Петра і Павла, які постом і молитвою готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія і виховували собі наступників в справі спасительного служіння. Церква, вшановуючи апостолів Петра й Павла, які просвітили західний морок, прославляє Петрову твердість і Павлів розум і вбачає у них образ навернення грішників: в апостолі Петрі – образ того, хто відвернувся від Господа й покаявся, в апостолі Павлі – образ того, хто спочатку противився проповіді Господній, а потім увірував.
На Петрівку, суворий піст тримають у середу та п'ятницю. Решту днів – дозволяється риба, гриби, крупи з рослинним маслом. Безумовно, до посту ніколи не можна підходити формально. Піст повинен бути не тільки тілесним, але й духовним. «Помиляється той, хто вважає, що піст полягає лише в тому, щоб утримуватися від їжі. Справжній піст, - навчає нас святитель Іоан Золотоустий, - є втеча від зла, втримання від облудного язика, припинення гніву, наклепу, неправди і клятвопорушення, приборкання пристрастей».
Тіло, яке постить, не обтяжуючись їжею, зміцнюється для примноження благодатних дарів. Піст пригнічує гнів, стримує нечестиві пориви серця, приборкує бажання плоті, бадьорить розум. Духовна сторона посту полягає в тому, щоб ми весь наш пісний подвиг зосередили на Богові, спрямували все своє єство до Нього.
Ми повинні поститись заради Бога. Ми повинні через приборкання тілесного відчути Його присутність у своїй душі. Піст – час пошуку сенсу життя.

Неділя Всіх Святих

19 червня 2011 року на завершення усіх великих свят, свята Церква урочисто святкує пам’ять Всіх Святих, що догодили Богу, які торжествують на небі велику перемогу Переможця смерті і пекла, нашого Спасителя – Господа Ісуса Христа.
Всі святі – це благословенний наслідок страждань, смерті і воскресіння втіленого заради нашого спасіння Сина Божого. Це благодатні плоди зішестя
Всесвятого Духа Божого і перебування Його в Церкві Христовій. Всі святі – це первістки викупленого кров’ю Христовою і оновленого благодаттю Духа Святого людства, яких привів до Бога Отця Ісус Христос. Воіс¬тину достойне завершення великих свят церковних. Яким дивним світлом віри і надії, якими різноманітними чеснотами, якими величними подвигами любові й самозречення сяють вони, як зірки на церковному небосхилі.
Цього дня єпископ Сумський і Охтирський Мефодій у співслужінні соборного духовенства звершив Божественну літургію у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Суми.
Виголошуючи проповідь владика Мефодій сказав: "Всім святим ми воздаємо честь не як богам, а як людям, котрі своєю працею і подвижництвом досягли духовної висоти і досконалості, вони досягли мети християнського життя — єднання з Богом, обоження, однак не по природі, а по благодаті. До цього покликаний і кожен із нас. Святі тісно поєднані духовно між собою і з Христом, якому цілком присвятили своє життя, і єднання з яким передбачали вже тут на землі — хто в таїнстві святої Євхаристії, хто в сповідництві аж до смерті".

До Сум завітала поетеса з Кубані

19 червня 2011 року до Сум завітала поетеса Неля Кулида. До України гостя приїхала з Кубані, де мешкає вже понад 25 років. Родом пані Неля із Запоріжжя. Далеко від своєї Батьківщини поетеса не забуває рідну мову, історію, звичаї та традиції українського народу. Часто згадує Україну, переймається її проблемами та негараздами та щиро радіє з її успіхів та перемог. Емоційна жінка свої роздуми та переживання виливає на папері, створюючи чудові поетичні твори на українську тематику. Ось і нещодавно побачила світ прекрасна поема "Запорожці", яку поетеса презентувала в Сумській єпархії. В творі оспівуються хоробрість і звитяги козаків, їх любов до волі та свободи, а головне до рідної землі. З метою презентації свого творчого доробку, поетеса планує відвідати ще кілька міст в Україні.

Присвята українській мові

Творчість ієрея Петра Савчука давно завоювала своїх прихильників не тільки серед парафіян Сумської єпархії, а й серед широкого загалу шанувальників ліричної поезії. Днями відбулася презентація пісні "Присвята українській мові" на його слова. Музику до твору написала сумська композиторка Зінаїда Пушкарьова, колишній директор Сумської музичної школи №3. Пані Зінаїда й сама піше вірші і складає для них музичний супровід. В розмові вона висловила сподівання, що її співпраця з ієреєм Петром Савчуком в мистецькій царині сприятиме появі на світ ще не одної прекрасної творчої композиції.

Умій працювати, вмій і відпочивати

12 червня, після Божественної літургії, яка відбулася у Свято-Воскресенському соборі, парафіяни зі Свято-Миколаївської (під проводом прот. Петра Лоцька) та Свято-Воскресенської (під керівництвом протодиякона Ігора Кліменкова) громад зібралися аби відзначити свято Трійці на природі біля р.Псел в Сумському міському парку ім.Кожедуба.
Учні недільної школи разом зі своїм творчим керівником дияконом Михаїлом Самотоєм підготували розважальну програму з цікавими виступами, конкурсами та спортивними змаганнями, в яких охоче брали участь навіть дорослі. Поки в казані достигав козацький куліш, який готувала місцева поетеса Тетяна Цвинтарна, представники громад розглянули деякі питання щодо розбудови своїх парафій. З керівником організаційного відділу Сумської єпархії Юрієм Даниловим також були обговорені умови, в яких цьогоріч проходитиме оздоровче дитяче таборування.
Літнє таборування для учнів недільної школи, що діє при Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Суми та маленьких парафіян проводиться кожного року.
Метою літнього дитячого відпочинку є плекання у малечі міцного здоров'я, загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на спортивних змаганнях, а головне удосконалення знань з християнської етики та моралі.

Свято Трійці

У неділю, 12 червня, у день вшанування Святої Трійці, Преосвященний єпископ Сумський і Охтирський Мефодій у співслужінні соборного духовенства звершив Божественну літургію та Вечірню у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Суми.
Однією з особливостей сьогоднішнього богослужіння є те, що під час нього читаються коліннопреклонні молитви, складені в IV столітті святителем Василієм Великим.
Напередодні свята, 11 травня, владика Мефодій очолив Всеношну у Свято-Воскресенському храмі.
В основi свята Трійці - євангельська подiя, що сталася на п'ятдесятий день вiд Воскресiння Iсуса. Христовi учнi сповнилися благодатi Святого Духа й iз звичайних рибалок перетворилися на ревних проповiдникiв вiри. Цей день вважають початком християнської церкви. Господь вiдкрив апостолам усю повноту своєї слави у триєдинствi: Бога-Отця, Бога-Сина i Святого Духа. В народі Трійцю ще називають Зелена неділя. Цього дня у храмах освячують зелень і прикрашають нею оселі та подвір'я. Так святкувала П’ятидесятницю Церква Старозавітна. Новозавітна також зберегла цей звичай, надавши йому нового значення: тепер молода зелень і квіти не лише символізують принесення Богу зачатків весни, а й саму Церкву Христову, крім того, вказують на оновлення людей Духом Святим.

Фото...

Молебень за Багатостраждального Петра Калнишевського

11 червня 2011 року у с.Пустовійтівка Роменського району відбулися заходи з нагоди 320-ї річниці від дня народження останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.
У відновленій Троїцькій церкві, що була побудована у 1773 року за кошти кошового отамана, відбувся молебень за Багатостраждального Петра Калнишевського, котрий відслужили єпископ Богуславський, вікарій Київської єпархії Євстратій та єпископ Сумський і Охтирський Мефодій. Архієреям співслужили настоятель храму ієрей Анатолій Рудько та духовенство Сумської єпархії.
Серед великої кількості віруючих вшанувати великого українця прибули і високі гості: Президент України (2005-2010 рр.) Віктор Ющенко, народні депутати України Петро Ющенко та Лілія Григорович, гетьман Українського козацтва Микола Пантелюк та інші.
Перед початком служби Віктор Ющенко передав для храму старовинну Плащаницю. "Ця церква є символом України, вона відродилася з пеплу. Багато небайдужих українців по частинкам відновлювали її. Хай ця древня Плащаниця доповнить убранство цієї святині"- сказав Президент. Єпископ Мефодій подякував Віктору Ющенку: "Вікторе Андрійовичу, ми уклінно вдячні Вам за Вашу невтомну працю задля утвердження Помісної Української Церкви та Української держави".
Під час молебну в Троїцькій церкві, владика Євстратій освятив хоругву із зображенням Покрови Пресвятої Богородиці. Після служби відбувся хресний хід до пам’ятника Петру Калнишевському.
Звертаючись до вірян, Преосвященний Євстратій передав всім благословення Святійшого Патріарха Філарета. "Ми прославляємо видатних людей не для них. Вони вже й так мають найвищу славу від Бога у царстві небесному. Ми славимо їх для себе, аби брати з них приклад ревного служіння Господу та рідній землі" – наголосив владика.

Фоторепортаж...

Троїцька поминальна субота

Перед святкуванням Святої Трійці у православних проходить батьківська поминальна субота Троїцька, яка починається з вечора п'ятниці спеціальною поминальною службою, - парастасом. Парастас перекладається з грецького як клопотання. Вся Українська Православна Церква Київського Патріархату молиться перед Господом за своїх від віку спочилих православних.
Свято Святої Трійці - це свято заснування Церкви, і починається батьківською Троїцькою поминальною суботою, коли особливо поминаються всі покійні. Таким чином вони прилучаються до святкування заснування Церкви Христової. В день заснування Церкви, день Святої Трійці, Дух Божий все в світі освятив: і живих, і померлих. Тому отці Церкви від заснування Церкви поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер. Панахиди служились ще в катакомбній Церкві, коли перші християни були гнані в Римській імперії. І слово "панахида" в буквальному перекладі з грецької мови означає "служіння вночі", молитва вночі за покійних. Коли Церква стала вільною, то панахида вийшла з катакомб і стала службою за покійних. З часом в Церкві з’явилися особливі поминальні суботи у Великий піст, Дмитріївська.
Батьківською ж субота називається тому, що батьки ближче за всіх до своїх дітей. А поминають раніше тих, хто ближче по плоті. Звичайне поминання починається з покійних батьків, віруючі моляться за тих, що народили їх, прародичів, тому поняття "Батьківська субота" пов'язане з кровними узами. Близькі йдуть в світ інший з пристрастями, пороками, гріхами, тому православні в ці дні поминання особливо моляться і просять у Святого Духа, Ісуса Христа, щоб він помилував їх. У храми приносять милостиню: хліб, єлей та інше, пишуть поминальні церковні записки з іменами покійних, православні вимолюють у Бога прощення гріхів покійних. Самі покійні вже не можуть нічого для себе вимолити, вони можуть молитися за живих, але не за себе.
Бог є джерелом любові, Він завжди відповідає на прохання: "Господи! Згадай їх і пробач їм гріхи, вільні і невільні, даруй їм Царство Небесне".